Month: December 2020

Президентка Мая Санду заявила, що посаду т.в.о. прем’єра обійматиме міністр закордонних справ та європейської інтеграції Аурел Чокой
…

Азербайджанський газ надійшов до Італії, Греції й Болгарії через Трансадріатичний газопровід (TAP)
…

Пакистан з 1 січня прийматиме у режимі онлайн заявки на візу для громадян 191 країни в рамках зусиль із запобігання корупції і розвитку туризму в країні.

«МВС оформлятиме візи для всіх країн, включаючи Афганістан і Китай, в режимі онлайн. Були скарги на підкуп під час видачі візи, зокрема для Афганістану і Китаю. Таким чином, ручна візова система буде зупинена 1 січня 2021 року», – повідомили у Міністерстві внутрішніх справ Пакистану.

Іноземці зможуть подати заявку на отримання візи через веб-сайт Національної бази даних і реєстрації (NADRA) Міністерства внутрішніх справ.

Раніше цього місяця також посольство Пакистану в Кабулі оголосило про нові заходи, які спростять афганцям подачу документів і отримання віз. До такого кроку вдалися через два місяці після того, як в місті Джелалабад на сході Афганістану в тисняві на футбольному стадіоні загинули щонайменше 15 людей з-поміж тисяч, що зібралися там для отримання візи в консульстві Пакистану.
…

Співробітник розслідувального проєкту Bellingcat Христо Грозєв виклав у публічний доступ дані про 565 поїздок ймовірних учасників замаху на російського опозиційного політика Олексія Навального, що, за даними розслідувачів, працюють в ФСБ Росії.

Відомості викладені в таблиці у Google Docs. У таблицю потрапили дані про поїздки 10 осіб на поїздах і літаках від 2005 до 2020 року.

Дані про два напрямки видалені з бази, бо Bellingcat веде розслідування по них, повідомив Грозєв.

Розслідування про замах на Навального було опубліковане 14 грудня, його провели Bellingcat за участю видання The Insider, телеканалу CNN, журналу Der Spiegel і Фонду боротьби з корупцією.

У публікації стверджується, що Навальний був отруєний бойовою речовиною з групи «Новачок» спеціальною групою співробітників ФСБ, які стежили за ним кілька років.

У розслідуванні докладно розповідається про пересування цих осіб, багато з яких, як стверджується, є старшими офіцерами ФСБ, по країні, дані про їхні дзвінки і про позиціонування телефонів.

Дослідники стверджують, що вся ця інформація була куплена на чорному ринку.
…

Центр дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) назвав президента Бразилії Жаїра Болсонару «людиною року у сфері організованої злочинності та корупції».

В організації нагадали, що Болсонару обирали як антикорупційного кандидата.

«Натомість він оточив себе корупційними фігурами, використовував пропаганду, щоб просувати свій популістський порядок денний, підривав систему правосуддя та вів деструктивну війну проти Амазонського регіону», – заявили в OCCRP.

Там звертають увагу, що Болсонару «на тоненького» переміг двох інших лідерів – президента Туреччини Реджепа Ердогана та президента США Дональда Трампа.

«Обидва фіналісти також отримували блага від пропаганди, підривали демократичні інституції у своїх країнах, політизували свої системи правосуддя, уникали багатосторонніх угод, винагороджували корумповані внутрішніх кола та відсували свої країни від демократичного правопорядку до самодержавства», – йдеться в релізі OOCRP.

Перелік фіналістів завершив український бізнесмен Ігор Коломойський. Його звинувачують у тому, що він отримав позику від свого тодішнього банку «Приватбанку» на понад 5 мільярдів доларів.  

«Гроші зникли в серії офшорів. Збитки становили 40 відсотків усіх приватних депозитів у країні. Але Коломойський не був заарештований, і зараз він лобіює можливість повернути контроль над банком після того, як установу врятувала держава», – пояснили в OOCRP.

Вони звертають увагу, що Коломойський має історію «корпоративних рейдів, шахрайства, розкрадання державних активів та політичних інтриг і представляє багатьох ідеологічних та корумпованих мільярдерів від братів Кох до Арона Банкса, які підірвали демократію заради особистої вигоди».

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У НБУ заявляли, що банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані Нацбанку.

 
…

Президент України Володимир Зеленський наразі не отримував запрошення на інавгурацію новообраного президента США Джо Байдена, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню ТСН.ua.

«Ще ніхто в світі не отримав запрошення на інавгурацію 46-го президента США. Тому що формат інавгурації все ще визначається. Ми не знаємо, що вирішать Сполучені Штати. Але інавгурація відбуватиметься в умовах пандемії, і ми, безумовно, сприймемо те рішення і той формат, який буде затверджено Вашингтоном», – заявив Кулеба.

У відповідь на питання про дату майбутнього візиту Зеленського до Вашингтона міністр сказав: «Це питання завжди на порядку денному: і візит нашого президента туди, і візит їхнього президента сюди».

У листопаді Джо Байден переміг на виборах президента США. Його інавгурація запланована на 20 січня.

 
…

Казначейство США 30 грудня оголосило про санкції проти двох венесуельських чиновників, які головували під час винесення вироку шести колишнім нафтовим керівникам, пов’язаним зі Сполученими Штатами, за «політично мотивованими звинуваченнями».

Цей крок заморожує всі активи США та криміналізує операції з венесуельською суддею Лореною Кароліною Корніеллес Руїс та прокурором Рамоном Антоніо Торресом Еспіносою після того, як шестеро пов’язаних із США обвинувачених отримали штрафи та тюремний термін від 8 до 14 років.

Американські чиновники вимагають звільнення підсудних, відомих як «шістка Citgo» за назвою базованої в США дочірньої компанії венесуельської державної нафтової компанії PDVSA.

«Несправедливе затримання та винесення вироку цим шістьом особам США ще більше демонструє, як глибоко корупція та зловживання владою вкорінилися в установах Венесуели», – заявив міністр фінансів Стівен Мнучин, оголошуючи про санкції. 

Читайте також: Прихильники Мадуро повернули під свій контроль парламент Венесуели

У заяві Казначейства йдеться про те, що шістьох підсудних «несправедливо ув’язнили» після того, як їх «заманили до Каракасу під фальшивим приводом».

Сім’ї чоловіків заявляють, що їх заманили до Венесуели та заарештували в листопаді 2017 року за звинуваченнями, обумовленими високим рівнем корупції у Венесуелі.

Венесуела є одним з найбільших світових виробників нафти, і валютні доходи від продажу нафти допомогли зміцнити владу Ніколаса Мадуро в умовах економічного та політичного хаосу.

США та деякі інші країни підтримали твердження опонента Хуана Гуайдо про те, що він є законним президентом Венесуели з початку 2019 року, тоді як Росія, Китай та Куба підтримали Мадуро, незважаючи на ознаки масової фальсифікації виборів.
…

Два бомбардувальники Сполучених Штатів B-52 втретє здійснили політ над Перською затокою. Про це повідомив керівник Центрального командування США генерал Кеннет Маккензі 30 грудня.

Американські бомбардувальники здійснили 30-годинний виліт із військово-повітряної бази Майнот у Північній Дакоті на Близький Схід.

«США продовжують розміщувати боєздатні можливості в зоні відповідальності Центрального командування США, щоб стримати будь-якого потенційного супротивника і чітко заявити, що ми готові і здатні відповісти на будь-яку агресію, спрямовану проти американців або наших інтересів», – йдеться в заяві Маккензі.

Читайте також: США відкликають частину персоналу з посольства в Багдаді через загострення відносин з Іраном

За його словами, США «не шукають конфлікту, але ніхто не повинен недооцінювати їхню здатність захищати свої сили або рішуче діяти у відповідь на будь-який напад».

ВПС США вже здійснили дві подібні місії за останні 45 днів.

Вильоти вказують на дедалі більшу стурбованість Вашингтону тим, що Іран може вдатися до помсти за вбивство американськими військовими іранського військового командира генерала Касема Солеймані в Іраку в січні 2020 року.

Читайте також: МЗС: Україна очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака МАУ

Американські чиновники також висловлюють занепокоєння з приводу того, що Іран або афілійовані з ним бойовики в Іраку можуть завдати удару в першу річницю американського удару безпілотниками, в результаті якого 3 січня біля аеропорту Багдада загинув високопоставлений іранський генерал Касем Солеймані та і ще кілька лідерів іраксьских збройних угруповань.

У вересні адміністрація Трампа попередила Ірак, що закриє своє посольство в Багдаді у відповідь на неодноразові ракетні та інші напади на об’єкти інтересів США та їхніх союзників, завдані бойовиками за підтримки Ірану.
…

Палата громад британського парламенту схвалила торгову угоду з Євросоюзом. Вона вступає в дію 1 січня 2021 року. Документ ще має розглянути Палата лордів. Підпис на документі поставить королева Великої Британії Єлизавета II.

Раніше 30 грудня керівники ЄС підписали угоду про взаємини між Брюсселем і Лондоном після «Брекзиту».

Після всіх формальностей документ остаточно повинен ратифікувати і Європарламент, він має для цього час до кінця лютого.

Рада ЄС раніше вирішила, що в найближчі два місяці угоду можна застосовувати в тимчасовому режимі.

Угода про торгівлю та співробітництво між Великою Британією і ЄС заснована на нульових тарифах і нульових квотах. Якби її не вдалося підписати, то сторони мали б укладати угоди за правилами Світової організації торгівлі із застосуванням всіх мит і квот. Це загрожувало б втратами для бізнесу і зростанням безробіття.

Влітку 2016 року британці проголосували за вихід з Євросоюзу.

Згідно з домовленостями, Велика Британія залишить блок 31 січня, але залишиться в межах єдиного ринку та митного союзу до кінця 2021 року.
…

У Баренцевому морі завершили активну стадію пошуків російських рибалок із затонулого судна «Онега» (порт приписки Мурманськ). Воно затонуло 28 грудня.

Із 19 членів екіпажу вдалося врятувати двох. 17 моряків вважають загиблими.

У район катастрофи судна попрямує буксир для моніторингу дна.

За версією МНС Росії, найбільш ймовірна версія події – перекидання при витягуванні риболовецького тралу. Порушено кримінальну справу за статтею про порушення правил безпеки руху та експлуатації морського і водного транспорту.
…

Президент Росії Володимир Путін за два дні до кінця 2020 року підписав кілька ухвалених раніше парламентом країни законопроєктів, що посилюють наявні або запроваджують нові заборони. Ці документи критикують правозахисні організації й опозиція Росії, заявляючи, що вони підривають демократію.

Серед підписаних документів – закон про можливість визнавати «іноземними агентами» фізичних осіб, тобто громадян Росії. Документ вже опублікований на офіційному інтернет-порталі правової інформації і, отже, вступив у дію.

Відповідно до закону, «іноземними агентами» можуть визнавати громадян, які займаються політичною діяльністю або займаються «цілеспрямованим збором відомостей у сфері військової, військово-технічної діяльності» Росії і при цьому отримують фінансування з-за кордону. Під політичною діяльністю, згідно з документом, розуміють, зокрема, організацію мітингів і спостереження на виборах, участь у діяльності партій, виступ із «публічними зверненнями» про зміни законодавства, «поширення думок» про дії чиновників.

При цьому передбачається, що люди самі повинні подавати заяви про внесення їх до списку «іноземних агентів», якщо їх діяльність відповідає зазначеним критеріям.

Також «іноагентами» зможуть визнавати і незареєстровані організації та громадські об’єднання.

За порушення вимог передбачена відповідальність – спочатку адміністративна, а потім і кримінальна. Про кримінальну відповідальність Путін підписав окремий законопроєкт. За ухилення від реєстрації «іноземним агентом» загрожує штраф або позбавлення волі на строк до двох років. Цей закон набирає чинності з 1 березня 2021 року.

До ухвалення цього закону фізичних осіб вже могли визнавати в Росії «іноземними агентами», прирівнявши їх до засобів масової інформації. Два дні тому в список «ЗМІ-іноагентів» вперше були включені п’ять громадян, в тому числі правозахисник Лев Пономарьов і журналісти.

Також Путін підписав законопроєкт, що передбачає можливість блокування іноземних соцмереж за, як сказано в документі, «цензуру проти російських ЗМІ». Генпрокурор за погодженням із МЗС росії тепер зможе присвоїти власнику інформаційного ресурсу статус «допускає дискримінацію проти російських ЗМІ». Законопроєкт буде поширюватися і на такі майданчики, як YouTube, Twitter і Facebook.

Серед підписаних документів – також закон, який дозволяє судам визнавати чергу на одиничний пікет масовим заходом. У законі також прописана заборона на акції біля будівель екстрених служб.

Ще один підписаний Путіним закон забороняє проводити публічні заходи за рахунок пожертвувань з-за кордону, а також від неурядових організацій і фізичних осіб-«іноагентів» й анонімних жертводавців.

Крім того, закон посилює правила роботи ЗМІ на публічних заходах. Згідно з нововведенням, журналіст зобов’язаний використовувати «розпізнавальний знак» представника ЗМІ, його вигляд і опис розроблятиме Роскомнадзор – повідомляє проєкт Радіо Свобода Сибирь.Реалии.

Ще один підписаний Путіним закон забороняє публікувати особисті дані співробітників силових відомств.
…

Влада Пакистану заявляє, що заарештувала лідера опозиції за завинуваченням у корупції. Хаваджа Мохаммад Асіф, лідер «Пакистанської мусульманської ліги – Наваз» був взятий під варту у Лахор 30 грудня після того, як постав перед судом у столиці країни Ісламабаді.

Представник пакистанського антикорупційного бюро заявив, що Асіфа заарештували за те, що у нього «були активи, що виходять за рамки відомих джерел доходу».

Асіф, який займав пост міністра закордонних справ при колишньому прем’єр-міністрові Навазові Шаріфу, відкинув ці звинувачення.

Його арешт відбувся на тлі мітингів, які проводить по всьому Пакистану опозиція, щоб змусити прем’єра Імрана Хана подати у відставку, через, як кажуть протестувальники, його нездатність поліпшити стан економіки.

Соратники Асіфа назвали його арешт тиском уряду Хана на політичних опонентів. Уряд неодноразово відкидав звинувачення у втручанні в діяльність «Пакистанської мусульманської ліги – Наваз».
…

Візит прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до Києва не знятий з порядку денного, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю ТСН.ua.

«Цей візит не знято з порядку денного. Більш того, я вас запевняю, що президент України готовий провести таку зустріч. Але вона повинна бути змістовною і перезавантажити відносини. І завдання дипломатів зараз підійти до цього моменту. Ми відкриті до цієї зустрічі. Я вам більше скажу, ми хочемо, щоб вони зустрілися, ми хочемо усунути всі непорозуміння з Угорщиною», – сказав Кулеба.

Він заявив, що потрібно зафіксувати нові правила гри у відносинах Угорщини та України.

«Відштовхуючись від цих правил, засновується взаємна повага. Я вам скажу, напевно, ексклюзив, я ще нікому про це не говорив. Ми отримали сигнал з Угорщини, що після суттєвого різкого спаду останнього місяця у відносинах, вони готові до відновлення конструктивного діалогу. І ми позитивно відповімо на цей сигнал», – заявив Кулеба.

30 листопада СБУ провела обшуки у будинку Василя Брензовича, лідера Товариства угорської культури Закарпаття та «КМКС» – Партії угорців України, у БФ «Центр економічного розвитку Еган Еде» та Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ. Обшуки провели у рамках розслідування справи про можливе втручання у внутрішні справи України і заподіяння шкоди державній безпеці України.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки і повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали посла України в Угорщині Любов Непоп.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини.

 
…

Обраний президент Джо Байден пообіцяв збільшити темпи вакцинації в Сполучених Штатах, розкритикувавши дії адміністрації президента Дональда Трампа щодо імунізації проти COVID-19.

«План адміністрації Трампа щодо поширення вакцин сильно відстає», – сказав Байден журналістам у Вілмінгтоні, штат Делавер.

Він додав, що, якщо вакцинація рухатиметься нинішніми темпами, то на те, аби прощепити американців, «підуть роки, а не місяці»,.

До кінця року адміністрація Трампа планувала використати для населення 20 мільйонів доз вакцин. За даними Центрів з контролю за захворюваннями, було розподілено тільки 11,4 мільйона доз, а свою першу дозу отримали 2,1 мільйона людей.

Байден сказав, що, коли його адміністрація візьме на себе управління 20 січня, приватні підприємства законодавчо зобов’яжуть прискорити виробництво вакцин і розподілити запаси.

Раніше Байден пообіцяв реалізувати в країні 100 мільйонів щеплень протягом перших 100 днів його президентства. Для цього необхідно збільшити кількість щеплень в п’ять-шість разів до 1 мільйона щеплень на день.

Напередодні обрана віцепрезидентка Камала Гарріс разом з чоловіком зробили щеплення проти COVID-19, поповнивши список посадовців, які зробили це задля підвищення довіри громадян до вакцинації. Байден вже також отримав першу з двох доз вакцини.

Представники органів охорони здоров’я США очікують, що після різдвяних і новорічних свят кількість хворих в країні зросте.

Протягом більшої частини грудня в країні реєстрували понад 200 тисяч випадків COVID-19 щодня і понад 2 тисячі смертей через переповненість лікарень.
…

Ще один постачальник компанії Apple наразився на звинувачення у використанні примусової праці етнічних уйгурів на своїх заводах, повідомляє видання Washington Post із посиланням на документи, отримані правозахисниками.

Згідно зі звітом ініціативи Tech Transparency Project, китайська компанія Lens Technology, яка є одним із найдавніших постачальників ланцюжка виробництва iPhone, залучила тисячі прицівників-уйгурів, представників етнічної меншини з китайського регіону Сіньцзян.

Речник Apple, своєю чергою, заявив, що компанія пересідчилася, що Lens Technology не залучав жодних працівників з меншини уйгурів, які мешкають у Сіньцзяні. Сам постачальник не прокоментував ситуацію. Міністерство закордонних справ Китаю заперечило саму наявність примусової праці в країні і звинуватило «людей із незрозумілими мотивами» у фабрикації даних.

Читайте також: В Європі продають медичні товари, зроблені уйгурами в рамках «трудової програми» Китаю – розслідування

Lens Technology – щонайменше п’ятий постачальник Apple, щодо якого лунають закиди у використанні примусової праці уйгурів. Ця компанія, судячи з її щорічної звітності, також співпрацює з Amazon і Tesla.

За оцінками ООН, близько 1 мільйона етнічних уйгурів та інших мусульман-представників тюркомовних корінних народів утримуються в таборах, які Пекін називає «контрекстремістськими центрами» у провінції Сіньцзян. Також мільйони людей насильно утримуються в «таборах перевиховання».

Пекін заявляє, що місця утримання є «професійно-технічними» закладами, а їхня мета – навчання та розвиток робочих навичок.
…

Щонайменше шестеро людей загинули внаслідок землетрусу у Хорватії, ще понад 20 поранені, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

Землетрус пошкодив будівлі в кількох містах і селах, у тому числі в столиці Загребі.

Як повідомила поліція, пошуки у завалах тривають досі.

За словами прем’єр-міністра Андрея Пленковича, який прибув до одного з найбільш уражених міст Петрини, армія підготувала 500 місць у казармах для людей, які залишилися без домівки. Решту розмістять у готелях та в інших об’єктах.

Потужний землетрус 29 грудня стався у Хорватії вдруге за останні два дні. Європейський середземноморський сейсмологічний центр повідомив, що землетрус магнітудою 6,3 стався за 46 кілометрів на південний схід від Загреба.

Німецький науково-дослідний центр геологічних наук GFZ заявив, що землетрус був силою 6,4, і стався на глибині 10 кілометрів.

Поштовхи відчувалися по всій балканській країні та в сусідніх Сербії, Боснії і Герцеговині та Словенії.

Напередодні в регіоні, де землетруси стаються регулярно, зафіксували підземні поштовхи магнітудою 5,2.

У березні землетрус магнітудою 5,3 завдав значних руйнувань у Загребі. Одна людина тоді загинула і щонайменше 27 були поранені.
…

Китай порушив права затриманих гонконгських активістів під час суду, заявляє Європейська служба з зовнішніх справ 29 грудня.

У зовнішньополітичному відомстві Євросоюзу звернули увагу на те, що підсудним не надали можливості обрати адвоката, доступ до них в ув’язненні був суворо обмежений, а суд був закритим.

«Права підсудних на чесний та належний процес – у відповідності до міжнародно визнаних прав людини та Кримінального процесуального законодавства Китаю – не було дотримане. Ми закликаємо Китай гарантувати процедурну чесність та належну правову процедуру для цих людей», – йдеться в заяві речника ЄСЗС.

Читайте також: США можуть надати фінансову допомогу для відмови Києва від послуг Huawei – заступник держсекретаря

Блок заликав Пекін звільнити затриманих 12 активістів, суд над 10 з яких почався напередодні.

Також Євросоюз засудив вирок громадянській журналістці Жань Жан, яку напередодні засудили до чотирьох років ув’язнення за висвітлення початку епідемії коронавірусної хвороби COVID-19 у місті Ухань.

«За інформацією з надійних джерел, міс Жань зазнавала тортур та поганого ставлення під час утримання під вартою, а її стан здоров’я серйозно погіршився. Критично важливо, щоб вона отримала належну медичну допомогу», – йдеться в заяві.

28 грудня суд у Китаї виніс вирок громадській журналістці Жань Жан, яка повідомляла про початок коронавірусної епідемії у місті Ухань в лютому 2020 року. Її засудили до чотирьох років ув’язнення.
…

Внаслідок потужного землетрусу, що стався 29 грудня в Хорватії, загинула дівчинка, повідомив прем’єр-міністр Андрей Пленкович, який прибув до одного з найбільш постраждалих міст – Петрині, розташованого недалеко від Загреба. Іншої інформації про постраждалих чи жертви землетрусу він не навів.

Раніше новинний канал N1 цитував представників влади Петрині, які повідомили про загибель 12-річної дитини.

«Армія допомагає. Нам доведеться вивезти деяких людей із Петрині, бо тут небезпечно», – сказав Пленкович.

За попередніми даними, землетрус спричинив значні руйнування, зокрема і в Загребі: повалені дахи, фасади будівель, деякі будинки зовсім зруйновані.

Очевидці повідомляли про численних постраждалих у Петрині і сусідному місті Сисаку.

На кадрах, які демонструє місцеве телебачення, видно, як рятувальники витягують людей з-під завалів.

Потужний землетрус 29 грудня стався у Хорватії вдруге за останні два дні. Європейський середземноморський сейсмологічний центр повідомив, що землетрус магнітудою 6,3 стався за 46 кілометрів на південний схід від Загреба.

Німецький науково-дослідний центр геологічних наук GFZ заявив, що землетрус був силою 6,4, і стався на глибині 10 кілометрів.

Поштовхи відчувалися по всій балканській країні та в сусідніх Сербії, Боснії і Герцеговині та Словенії.

У Словенії речниця атомної електростанції Кршко заявила, що її зупинили з міркувань безпеки.

Напередодні в регіоні, де землетруси стаються регулярно, зафіксували підземні поштовхи магнітудою 5,2.

У березні землетрус магнітудою 5,3 завдав значних руйнувань у Загребі. Одна людина тоді загинула і щонайменше 27 були поранені.
…

Потужний землетрус стався у Хорватії, вдруге за останні два дні, спричинивши руйнування будівель у населених пунктах країни, зокрема у столиці, Загребі.

Європейський середземноморський сейсмологічний центр повідомив, що землетрус магнітудою 6,3 стався за 46 кілометрів на південний схід від Загреба.

Німецький науково-дослідний центр геологічних наук GFZ заявив, що землетрус був силою 6,4, і стався на глибині 10 кілометрів.

Офіційних повідомлень про постраждалих чи подробиць щодо пошкоджень наразі немає.

За першими повідомленнями, землетрус завдав значних руйнувань, призвівши до обвалу дахів, фасадів будівель і деяких цілих будівель.

Місцеві ЗМІ повідомили про постраждалих, але без деталей.

Поштовхи відчувалися по всій балканській країні та в сусідніх Сербії, Боснії і Герцеговині та Словенії.

У містечку Петріня на південь від Загреба рятувальники витягли з-під завалів чоловіка і дитину, обоє – живі.

«Ми витягуємо людей з автомобілів, ми не знаємо, чи загинули вони, чи постраждали. Панує загальна паніка, люди шукають своїх близьких», – заявив міський голова Дарінко Думбович регіональному мовнику N1.

У Словенії речниця атомної електростанції Кршко заявила, що її зупинили з міркувань безпеки.

Напередодні в регіоні, де землетруси стаються регулярно, зафіксували підземні поштовхи магнітудою 5,2.

У березні землетрус магнітудою 5,3 завдав значних руйнувань у Загребі. Одна людина тоді загинула і щонайменше 27 були поранені.
…

У віці 98 років помер відомий французький модельєр П’єр Карден, повідомляють у вівторок західні інформагенції.

Повідомляється, що помер Карден у лікарні в Парижі, причину смерті не вказують.

Про причину смерті наразі не повідомляють.

Карден народився в 1922 році біля Венеції на півночі Італії, звідки його родина емігрувала до Франції у місто Сент-Етьєн. Його професійна діяльність почалася в Парижі, працював в ательє Крістіана Діора, згодом створив власний бренд в 1950 році. Заснував однойменний парфумерний бренд Pierre Cardin, з 80-х років – власник відомого в Парижі ресторану Maxim’s.
…

Пошукові роботи на ділянці за пам’ятником «Менора» біля Бабиного Яру проводились 25 грудня з метою перевірити, чи є у тій землі, що до 1929 року була відведена під Кирилівське кладовище, рештки поховань. Про це у відповідь на запит Радіо Свобода розповів генеральний директор Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ) Макс Яковер.

«Поховань на даній ділянці не виявлено. Під час пошукових робіт у верхньому шарі насипного ґрунту (до 1 м глибиною) було знайдено фрагменти будівельного сміття та дві кістки – ймовірно, фрагменти людського черепу. Офіційний звіт за результатами пошукових робіт буде представлений на цьому тижні. Фотофіксація здійснювалась», – зауважив Яковер.

Яковер розповів, що МЦГБЯ має намір встановити на тій ділянці поминальну синагогу для вшанування пам’яті десятків тисяч людей, які стали жертвами нацистського режиму, загинувши в Бабиному Яру. За його словами, більшість загиблих мають бути пом’януті за іудейськими традиціями.

Розкопки здійснювались спеціалізованим підприємством, рекомендованим Інститутом Національної пам’яті за дозволом Міністерства культури та інформаційної політики та за підтримки заповідника, йдеться у відповіді Меморіального центру.

Пошукові роботи розпочались саме 25 грудня, адже дозвіл на їхнє проведення було отримано за день до того. Обрану дату у МЦГБЯ не пов’язують із святкуванням у той день Різдва за григоріанським календарем.

Найближчим часом буде готовий офіційний звіт за результатами здійснених робіт. На основі цього звіту Міністерство культури та інформаційної політики ухвалюватиме рішення щодо наступних кроків, додали в МЦГБЯ.

Ідеї звести на цій ділянці Бабиного Яру синагогу або іншу церемоніальну споруду протистоїть єврейська громада, громадські діячі та науковці на чолі з дисидентом єврейського походження, діячем українського єврейського руху Йосифом Зісельсом.

У коментарі Радіо Свобода він зауважив, що цей проєкт є частиною інформаційної війни Росії проти України. Таке будівництво «порушує всі можливі заборони і обмеження єврейської релігії, а також українського законодавства і міжнародних зобов’язань України», наполягає Зісельс. Він також припускає, що пошукові роботи могли вестись з метою спровокувати Україну на міжконфесійний конфлікт, а не лише для підготовки будівництва.

Українські євреї звернулися до громадянського суспільства, щоб не допустити осквернення пам’яті жертв Бабиного Яру, триває збір підписів на підтримку цього заклику.

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» заснований у 2016 році з ініціативи та коштом російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана. У травні 2020 року було опубліковано Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіалізації Бабиного Яру. Його підписали понад 750 осіб, зокрема відомі правозахисники, письменники, історики. Підписантів непокоять зв’язки МЦГБЯ із Росією та загальна концепція висвітлення подій у Бабиному Яру.

Під час німецької окупації у роки Другої світової війни урочище Бабин Яр у Києві стало місцем масових розстрілів мирного населення. В основному винищення зазнали євреї і роми, а також військовополонені і члени ОУН. Є різні дані щодо кількості загиблих у Бабиному Яру – від 70 до 200 тисяч. В Українському центрі вивчення історії Голокосту вказують про близько 100 тисяч жертв за два роки окупації Києва.
…

Парламент Чорногорії вночі ухвалив зміни до суперечливого закону про свободу релігії, який був ухвалений у січні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Внесеними змінами скасовані положення, які вимагали, що всі релігійні громади повинні довести право власності на майно до 1918 року.

За внесення змін виступала Сербська православна церква (СПЦ), котра упродовж кількох місяців організувала масові протести своїх вірян. Щодо 1918 року – це рік коли Чорногорія увійшла до складу королівства Югославія, де було скасовано автокефалію Чорногорської православної церкви.

За зміну закону проголосував 41 з 81 депутата. Опозиційні партії бойкотували голосування. Вони стверджують, що оновлений закон дає монополію й привілеї Сербській православній церкві. Опозиція голосування вважає недійсним, оскільки мандат одного депутата затвердили на сесії парламенту. Державний виборчком 28 грудня увечері відхилив верифікацію суперечливого мандату.

Напередодні кілька тисяч громадян пікетували будівлю парламенту, виступаючи проти внесення змін до закону.

На парламентських виборах у серпні перемогу здобули просербські й проросійські партії. Більшість ЗМІ в регіоні повідомляла, що вирішальну роль в кампанії відіграла ієрархія СПЦ, що користувалася фінансовою й політичною допомогою Белграда.

На думку оглядачів, нинішнє рішення парламенту додатково ускладнює ситуацію в країні, яка гостро поділена на прихильників державної незалежності й тих, що виступають за тісні відносини з Сербією.

Чорногорія відновила незалежність на підставі всенародного референдуму 2006 року. Країна 2017 року стала членом НАТО й прагне вступити до Європейського союзу.
…

Кілька тисяч людей у Чорногорії 28 грудня вийшли на протест проти планів нового уряду щодо внесення змін до суперечливого закону про релігію. Протестувальники, які зібралися біля будівлі парламенту в столиці Подгориці, скандували «зрада» та «це не Сербія».

Згідно з новим законом про релігію, схваленим у січні, релігійні громади мають довести право власності на майно до 1918 року. Це рік, коли переважно православна Чорногорія приєдналася до Королівства сербів, хорватів та словенців і Чорногорська православна церква була підпорядкована Сербській православній церкві, втративши при цьому все своє майно.

Сербська православна церква, її прихильники та просербські партії побоюються, що закон дозволить уряду Чорногорії вилучати церковне майно, хоча чиновники заперечують, що мають такий намір.

Новий уряд є коаліційним, до його складу якої входять просербські партії, тісно пов’язані з Сербською православною церквою. Саме урядовці запропонували переписати закон, щоб залишити майно у володінні церкви, яка базується в сусідній Сербії.

Сербія та Чорногорія були частиною федерації до 2006 року, коли Чорногорія проголосила свою незалежність. Чорногорія є наймолодшим членом НАТО і прагне вступити до Європейського союзу.

 
…

Олександр Лукашенко 28 грудня підписав указ про скликання 11–12 лютого в Мінську VI Всебілоруських народних зборів. За даними державного агентства БелТА, на його розгляд будуть винесені «основні положення програми соціально-економічного розвитку Білорусі на 2021–2025 роки та напрямки громадянсько-політичного розвитку країни».

Зазвичай Усебілоруські збори скликаються раз на п’ять років. У його роботі беруть участь 2700 делегатів, висунення яких здійснюється місцевими радами, партіями, що підтримують Лукашенка, і професійними об’єднаннями. Перші такі збори були скликані вже за президентства Лукашенка, в 1996 році. У конституції Білорусі цей орган не передбачений. Олександр Лукашенко порівнював його зі з’їздами компартії Радянського Союзу, які також скликалися раз на 5 років, щоб схвалити п’ятирічні плани та інші найважливіші документи.

Після початку масових протестів у Білорусі в серпні 2020 року Лукашенко став говорити про необхідність конституційної реформи, в тому числі про перерозподіл повноважень між гілками влади. На початку грудня Лукашенко запропонував зробити Всебілоруські збори конституційним органом. Після цього деякі коментатори припустили, що Лукашенко може формально піти з президентства, але залишитися керівником країни на посаді голови Всебілоруських зборів.

Президент США Дональд Трамп 27 грудня підписав схвалений раніше Конгресом «Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі», що дає президенту США додаткові повноваження для запровадження санкцій у зв’язку з придушенням протестів у Білорусі. Документ, зокрема, визнає опозиційну Координаційну раду законним інститутом для участі в діалозі про мирний перехід влади і не визнає Олександра Лукашенка «обраним лідером Білорусі», закликає провести нові президентські та парламентські вибори у вільній і справедливій формі відповідно до стандартів ОБСЄ, закликає звільнити всіх політичних в’язнів без будь-яких умов.

 
…