Радянський консерватор Єгор Лігачов відзначив 100-річчя

Колишній член Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу Єгор Лігачов став першим членом радянського партійного керівництва, який дожив до 100 років.

Наприкінці 1980-х Лігачов вважався другим за впливом чиновником у Радянському Союзі після генерального секретаря ЦК КПРС, а згодом першого і єдиного президента СРСР Михайла Горбачова. 29 листопада він відзначив своє 100-річчя.

Політичну кар’єру Лігачов розпочав у Комуністичній партії під час Другої світової війни. Майже два десятиліття він був першим секретарем обласного комітету компартії в російському місті Томськ. У 1983 році Лігачов отримав членство в Центральному комітеті. Він став членом Політбюро в 1985 році.

Під керівництвом Горбачова Лігачов контролював організаційну роботу та ідеологію Комуністичної партії. Його вважали близьким союзником Горбачова, коли Горбачов став запроваджувати демократичні реформи. Однак пізніше Лігачов асоціювався з консервативними силами і був виключений з ЦК партії в 1990 році.

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Лігачов приєднався до керівництва комуністичної партії Росії. Він був законодавцем з 1999 до 2003 року.

 

Проросійський президент Чехії просить надати перелік всіх російських шпигунів у країні – ЗМІ

Президент Чехії Мілош Земан попросив надати перелік всіх російських шпигунів, які працюють на території Чехії, пишуть чеські ЗМІ. Експерти з питань безпеки побоюються, що цей крок може поставити під загрозу джерела чеської контррозвідки.

За даними програми «Радіожурнал» Чеського радіо, 30 листопада Земан зробив відповідний запит до керівника Служби безпеки та інформації Чехії (внутрішньої контррозвідки) Міхала Коуделки.

Чеське радіо повідомляє, що Земан також попросив надати йому документи про всі відомі операції російської розвідки в Чехії.

Земан, який часто висловлює проросійські погляди, наразі не коментував цього повідомлення.

Раніше президент Чехії звинувачував свою власну розвідку в некомпетентності.

30 листопада чеські депутати заявили, що комітети обох палат парламенту обговорять ситуацію.

Голова комітету Сенату з питань безпеки Павел Фішер заявив, що запит Земана про шпигунів може загрожувати безпеці держави.

«Парламент має відіграти свою роль. Ми обговоримо це негайно в сенатському комітеті з питань безпеки», – написав Фішер у твітері.

Колишній міністр внутрішніх справ Чехії Франтішек Бублан заявив, що передача Земану такої інформації «поставить багато людей та поточних операцій під загрозу».

За словами Бублана, не існує причин, чому Земан має отримати цю інформацію.

Гостроти ситуації додає також те, що днями з візитом до Москви вирушив радник Земана Мартін Неєдлий – не повідомивши про програму свого візиту і влаштувавши його в обхід Міністерства закордонних справ Чехії.

Служба безпеки та інформації Чехії повідомляє останніми роками про зростання активності російських шпигунів у країні. У відомстві стверджують, що Росія намагається «працювати» в країнах Європейського союзу та країнах-членах НАТО.

Офіційний курс сягнув 28 гривень 50 копійок за долар

Національний банк України встановив на 1 грудня курс 28 гривень 50 копійок за долар, це на 3 копійки більше за офіційний курс на сьогодні.

На українському міжбанківському валютному ринку торги відбувалися у вузькому діапазоні, сесія завершується на рівні 28 гривень 49,5–51 копійка за долар, свідчать дані Finance.ua. На відміну від долара, євро зріс до позначок 34 гривні 18–19 копійок (із ранкових котирувань 34 гривні 9–11 копійок), що відбиває посилення європейської валюти на світовому ринку (пара євро-долар впритул наблизилася до позначки 1,20).

«Певну загрозу для гривні, як і раніше, становитимуть дії нерезидентів. Саме їхні покупки минулої п’ятниці через «Сітібанк» призвели до подолання психологічного порогу в 28,50 гривні за долар», – вказали фахівці сайту «Мінфін».

Українська валюта раніше в листопаді відіграла проти долара близько 50 копійок (перед тим, 2 листопада, долар зріс проти гривні до рекордного за 33 місяці рівня – 28,6 гривні за одиницю американської валюти). Фахівці це пояснювали настанням в Україні квартального податкового періоду, коли частина експортерів змушена продавати валюту для сплати до бюджету. Цей податковий період завершився 19 листопада, і котирування в парі гривня-долар повернулися до майже максимальних значень 2020 року.

 

Єврокомісія розглядає застосування санкцій через поширення дезінформації

Європейська комісія вперше планує запропонувати Європейському союзу введення санкцій проти суб’єктів, які поширюють дезінформацію, а також наполягатиме на більш жорсткому механізмі нагляду за онлайн-платформами. Про це повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, посилаючись на проєкт документа, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

У Плані дій щодо європейської демократії, який Єврокомісія повинна представити 2 грудня, йдеться про те, що «Європейському союзу необхідно більш систематично використовувати весь спектр із наявних інструментів для протидії іноземному втручанню і операціями впливу, а також їхньому подальшому розвитку». Пропонується після публічного виявлення таких методів «зробити їх непридатними в експлуатації», аж до застосування санкцій після повторення таких незаконних дій.

Це вперше в офіційному документі Європейська комісія пропонує ввести санкції за поширення дезінформації. У документі зазначається, що інформація може бути «оснащена іноземними гравцями». Як приклад, описуються «певні треті країни (зокрема, Росія і Китай), які брали участь в операціях впливу і кампаніях із дезінформації навколо COVID 19 у країнах ЄС, державах-сусідах і по всьому світу «з метою підірвати демократичні дискусії, посилити соціальну поляризацію і поліпшити свій власний імідж».

У плані дій вказується, що оперативна група зі стратегічних комунікацій EastStratCom, підрозділ дипломатичного корпусу ЄС, Європейська служба зовнішніх зв’язків (EEAS), що відстежують дезінформацію з боку Росії, виявили понад 500 прикладів прокремлівської дезінформації про COVID-19 за рік і понад 10 тисяч прикладів прокремлівської дезінформації з моменту початку моніторингу в 2015 році.

Документ також пропонує більш жорсткі правила ЄС для онлайн-платформ, які «можуть використовуватися зловмисниками для поширення і розповсюдження неправдивого і такого, що вводить в оману контенту».

У документі йдеться також про необхідність схвалення в майбутньому закону про цифрові послуги (DSA), який буде представлений Єврокомісією в наприкінці цього року з метою оновити правову базу ЄС щодо ведення онлайн-бізнесу. У ньому пропонується, щоб великі платформи були зобов’язані оцінювати ризики, які представляють їхні системи – не тільки щодо незаконного контенту і продуктів, але і системних ризиків для захисту інтересів і основних прав, здоров’я та безпеки громадян.

Читайте також: Дезінформація і фейки такі ж згубні, як природні чи екологічні катастрофи – бельгійський експерт

У 2018 році Європейська комісія розробила правила протидії дезінформації, до яких на добровільних засадах приєдналися такі платформи, як Facebook, Google і Twitter, щоб повідомляти про заходи, вжиті для забезпечення прозорості розміщення реклами та дій проти фейкових облікових записів та спамерів. Комісія досі залишалася незадоволеною результатом і тепер пропонує «більш надійний підхід, заснований на чітких зобов’язаннях і за умови наявності відповідних механізмів нагляду, необхідних для більш ефективної боротьби з дезінформацією».

МВС Білорусі підтвердило використання «попереджувальних пострілів» на акціях 29 листопада

Міністерство внутрішніх справ Білорусі підтвердило, що силовики застосовували «спеціальні засоби» проти протестувальників, які продовжують протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка після суперечливих президентських виборів.

Речниця міністерства Ольга Чемоданова 30 листопада написала в Telegram, що правоохоронці вдалися до попереджувальних пострілів та інших спецзасобіва, щоб змусити демонстрантів розійтися. Раніше білоруська служба Радіо Свобода повідомила також, що силовики застосовували проти демонстрантів сльозогінний газ та електрошокери.

За даними МВС Білорусі, загалом за порушення законодавства про проведення публічних заходів затримано 313 людей.

Мінський правозахисний центр «Весна» повідомив, що кількість затриманих демонстрантів у Білорусі 29 листопада склала понад 420.

За даними правозахисників, більшість затриманих були взяті під варту в Мінську, хоча також були затримання в Бресті, Гродні та інших містах.

29 листопада демонстрації відбувалися в багатьох районах Мінська, і це ускладнює оцінку числа людей, які брали участь у протестах загалом.

Акції протесту в Білорусі тривають уже майже чотири місяці – від 9 серпня, коли відбулися суперечливі президентські вибори. Лояльна Лукашенкові Центральна виборча комісія проголосила його президентом на шостий поспіль термін. Опозиція вважає переможницею виборів Світлану Тихановську, яка нині перебуває у вигнанні.

США, Євросоюз, Україна та інші держави не визнали переобрання Лукашенка.

 

Разумков заявив, що Рада не буде розглядати проєкт держбюджету цього тижня

Верховна Рада не буде розглядати проєкт державного бюджету на 2021 рік цього пленарного тижня. Про це на засіданні погоджувальної ради керівників парламентських фракцій та груп заявив спікер Дмитро Разумков.

Він зазначив, що Кабмін подав проєкт лише минулої п’ятниці, тому депутатам треба час, щоб ознайомитися з ним.

За словами Разумкова, держбюджет можуть розглянути або наступного пленарного тижня або на позачерговому засіданні.

Верховна Рада отримала доопрацьований до другого читання Кабінетом міністрів проєкт закону «Про державний бюджет України на 2021 рік» 27 листопада.

26 листопада Кабінет міністрів України на позачерговому вечірньому засіданні схвалив проєкт держбюджету-2021 до другого читання. Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, проєкт передбачає дефіцит у розмірі 5,5% від валового внутрішнього продукту.

За його словами, проєкт держбюджету-2021 передбачає доходи в розмірі 1 трлн 92 млрд грн та видатки в розмірі 1 трлн 328 млрд грн.

5 листопада парламент затвердив проєкт держбюджету в першому читанні.

 

У Пакистані у двох аваріях загинули щонайменше 24 людини

У Пакистані 30 листопада в двох окремих аваріях загинули понад два десятки людей. Про це повідомляє місцева поліція.

Щонайменше 13 людей загинули внаслідок зіткнення автобусу та мікроавтобусу у Пенджабі. Близько 20 людей постраждали і були госпіталізовані. Причини аварії наразі невідомі.

Окрім того вночі мікроавтобус перекинувся після зіткнення з навантаженою цеглою вантажівкою у провінції Сінд, внаслідок чого загинули 11 людей. Найімовірнішою причиною аварії вважають перевищення швидкості.

Згідно з офіційною статистикою, погана інфраструктура, незадовільне обслуговування транспортних засобів та невідповідні правила техніки безпеки є причиною численних аварій в Пакистані і тисяч смертей щороку.

Байден пошкодив ногу, граючись із собакою

Обраний президент США Джо Байден на вихідних пошкодив ногу, граючись із одним зі своїх собак, Мейджором, повідомив його офіс.

Спочатку лікарі вважали, що Байден лише потягнув щиколотку, однак обстеження виявило в обраного президента мікротріщини в кістці. Через це Байдену, ймовірно, доведеться кілька тижнів носити спеціальний ортез.

20 листопада Байдену виповнилося 78 років, він стане найстаршим президентом США в історії. Протягом виборчої кампанії звучали побоювання з приводу стану його здоров’я, однак лікарі неодноразово офіційно заявляли, що Байден практично здоровий, бадьорий і готовий до виконання обов’язків.

Здоров’я Байдену побажав у твіттері і чинний президент Дональд Трамп – який, як і раніше, заперечує в судах свою поразку на виборах.

У сім’ї Байденів – дві німецькі вівчарки, Мейджор і Чемп. Планується, що вони переїдуть у Білий дім після інавгурації.

Франція здобула перемогу на «Дитячому Євробаченні», Україна – сьома

Одинадцятирічна представниця Франції Valentina (Валентина Тронель) з піснею J’imagine («Я уявлю собі») стала переможницею «Дитячого Євробачення-2020». Фінал пісенного конкурсу відбувся у неділю в Польщі. Представники Казахстану та Іспанії серед 12-ти конкурсантів посіли друге і третє місця відповідно.

Українцеві Олександру Балабанову з піснею «Відкривай» дісталася сьома сходинка.

«Дитяче Євробачення» через карантинні обмеження проходило у форматі телемосту – ведучі були у Варшаві, а учасники – в своїх країнах.

Читайте також: Україна візьме участь у «Дитячому Євробаченні-2020» – НСТУ

Смерть Марадони: поліція Аргентини почала розслідування щодо одного з лікарів легендарного футболіста

Аргентинська поліція провела 29 листопада обшуки в будинку та офісі одного з лікарів Дієго Марадони в рамках розслідування нещодавньої смерті футбольної зірки.

Чиновники вилучили медичні записи з дому та офісу невролога Леопольдо Луке. Останній заявив, що співпрацює зі слідством та заперечив будь-які протиправні дії.

Він сказав, що «абсолютно впевнений», що всі його дії як лікаря були найкращим з того, що можна було зробити для Марадони. Луке сказав, що він не був головним лікарем Марадони, а лише частиною команди медиків. Луке, які і інші лікарі, на початку місяця залучався до операції на головному мозку Марадони.

Прокуратура, яка вивчає, яку медичну допомогу Марадона отримував до смерті, наразі опитує родичів футбольної легенди.

60-річний Марадона мав чимало проблем зі здоров’ям, деякі – через вживання наркотиків та алкоголю. Лікарі називають причиною смерті серцевий напад.

Леопольдо Луке називав Марадону важким пацієнтом, який «робив те, що хотів».

Смерть Дієго Марадони 25 листопада викликала емоційні реакції в Аргентині та серед футбольних фанатів по всьому світі. Десятки тисяч шанувальників вишикувалися в чергу, щоб пройти повз труну в президентському палаці перед похованням Марадони 26 листопада.

Українці в Римі закликали парламент Італії визнати Голодомор геноцидом

Українська спільнота у Римі вчергове звернулася до парламенту Італії з вимогою визнати актом геноциду Великий голод в Україні 1932-33 років та запровадити вивчення цієї теми у місцевих школах. Звернення до італійських депутатів зачитали в неділю під час поминальної акції жертв Голодомору. На центральній площі Венеції біля руїн Стародавнього Риму зібралася майже сотня активістів громади, передає кореспондент Радіо Свобода.

У відкритому листі українців мовиться, що «офіційно в Італії проживають майже 250 тисяч громадян України, багато з них є нащадками потерпілих внаслідок Голодомору, багато українців мають італійське громадянство, це громадяни, які працюють в країні для добробуту її суспільства, сплачуючи податки».

З огляду, зокрема, на цей факт громада просить обидві палати італійського парламенту визнати штучний голод 1932-33 років в Україні геноцидом українського народу та ухвалити спеціальну резолюцію. Також є прохання засудити головного відповідального за геноцид, радянський режим під керівництвом Йосипа Сталіна, та сприяти долученню документів про Голодомор до навчальних програм італійських шкіл, щоб поширювати знання про трагедію з метою не допустити подібного у майбутньому.

На акції був присутній представник ліберальної проєвропейської партії «Італійські радикали», який підтримав заклик спільноти та звернувся до учасників не втрачати сил і продовжувати зусилля для визнання Голодомору геноцидом на політичному рівні в країні.

Голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький, розповідаючи про історію викриття трагедії Великого голоду, нагадав, що саме італійські дипломати у травні 1933 року повідомляли урядові про винищення голодом українських селян.

«Однак у тодішній Італії на догоду Москві про це не говорили вголос, як і нині мало говорять про російсько-українську війну, що сьомий рік триває на сході України», – зазначив Городецький.

Під час акції лунали молитви, жалобні пісні, діти із запаленими свічками читали вірші. Подібні мітинги-реквієми українці Риму проводять в листопаді щороку із закликом до влади Італії приєднатися до держав, які вже визнали геноцидом Голодомор в Україні 1932-33 років.

Італія – серед більшості країн, які ще не визнали Великий голод в Україні актом геноциду. Українські дипломати щоразу закликають офіційний Рим зробити цей крок. На заваді цьому експерти називають як юридичні, так і політичні мотиви, зокрема і «фактор Москви».

При цьому громадськість в країні щороку більше дізнається про минулу трагедію українського народу. Активно в цьому плані працюють італійські науковці, публіцисти та діячі культури. Цього року вийшов друком перший художній роман італійського автора Руджеро Д’Алессандро «Голодомор. Весна в Україні». Раніше були надруковані кілька історичних досліджень італійських науковців. Найвідоміше із них – «Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі у повідомленнях італійських дипломатів 1932-1933 років», автор якого знаний дослідник історії СРСР Андреа Граціозі.

На острові Сардинія у місті Кальярі завдяки сприянню української громади та посольства 2016 року встановили монумент жертвам Голоду.

Відомі також кілька мистецьких проєктів італійських художників, присвячених трагічній темі.

Українські активісти південного міста Авелліно спільно з місцевими журналістами та акторами долучилися цього року до міжнародного проєкту Національного музею Голодомору-геноциду в Києві, здійснивши переклад та запис аудіоекскурсії музеєм італійською мовою.

Цього року також деякі італійські видання та інтернет-ресурси присвятили окремі шпальти статтям про трагедію українського народу та намагання Києва домогтися у світі визнання Великого голоду актом масового винищення українців.

В Мінську силовики розганяють «Марш сусідів» – відомо про понад сотню затриманих

В Мінську та інших містах Білорусі міліція розганяє колони протестувальників, які вийшли на черговий недільний марш проти фальсифікацій результатів виборів і насильства. Попри це, люди збираються знову, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих – станом на зараз їхня кількість сягає 127, але дані оновлюються.

Користувачі соцмереж поширюють відео пострілів та розпилення газу проти протестувальників у столиці та околицях, зокрема в селі Боровляни Мінської області.

Читайте також: Тихановська: «Режим Лукашенка захитався і от-от упаде»

Серед затриманих – член Координаційної ради економіст Дмитро Крук, а також юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка.

Також у Бресті затримали журналістів «Брестської газети» Станіслава Коршунова, Максима Хлябця, а також пенсіонерку Олену Гнавк. Її вже чотири рази судили за участь у акціях протесту.

У Мінську на «Марш сусідів» вийшло понад 20 колон демонстрантів. Акції відбулися і в інших містах країни.

 

Підрив смертника в Афганістані: мінімум 30 загиблих

Щонайменше 30 афганських співробітників служб безпеки загинули внаслідок вибуху машини смертника на армійській базі в провінції Газні 29 листопада, повідомляє місцева влада.

Вибух стався на в’їзді до бази, розташованої в Третьому районі Газні, близько 8 ранку. Ще 24 людей отримали поранення.

Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану підтвердив факт нападу, але не надав деталей щодо кількості загиблих.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за вибух.

Читайте також: Кулеба розповів, як Україна готова допомогти у відбудові Афганістану

Цього ж дня самогубець на авто напав на конвой голови ради провінції Зубал Аттаджана Хакбаята. Троє людей загинули, 12 поранені. Хакбаят вижив, отримавши легкі поранення.

Провінція Газні регулярно ставала місцем сутичок між афганськими силовиками та бойовиками екстремістського угруповання «Талібан» протягом останніх місяців. Близько 10 з 19 районів провінції перебувають під контролем талібів.

Ще раніше, в серпні 2018 року, бойовики напали на місто Газні, внаслідок чого загинули сотні людей – військових і цивільних.

Кількість нападів талібів та інших екстремістів у Афганістані – і особливо в Кабулі – зросла з того часу, як мирні переговори між урядом Афганістану і Талібаном припинились.

У Франції відбулися акції проти обмеження свободи інформації

У суботу, 28 листопада, у багатьох містах Франції відбулися багатолюдні маніфестації проти закону «про глобальну безпеку». Як повідомило Міжнародне французьке радіо (RFI), в останні дні наростало напруження навколо 24-ї статті закону, яка забороняє фотографувати поліцейських під час виконання ними службових обов’язків.

За даними Міністерства внутрішніх справ, близько 46 000 чоловік пройшли маршем в Парижі і 133 000 людей брали участь у протестах по всій країні.

Як повідомляє AFP з посиланням на поліцію, в Парижі зчинилось кілька пожеж, горіли машини, кіоск і пивний ресторан. У поліції зазначили, що протестувальники не дозволили пожежним гасити пожежу. Затримано дев’ять осіб.

Деякі протестувальники закидали камінням співробітників сил безпеки, які у відповідь застосували сльозогінний газ і водомети, повідомляє AFP.

Міністр внутрішніх справ Франції Джеральд Дарманен засудив «неприйнятне» насильство щодо поліції, заявивши, що 37 співробітників сил безпеки були поранені по всій країні. Інші акції протесту відбулися в Бордо, Ліллі, Монпельє і Нанті.

 

Спроби влади розширити повноваження поліції і обмежити права журналістів викликають невдоволення багатьох французів. Особливо гнівна реакція з’явилася в соціальних мережах після опублікування кадрів жорсткого розгону мігрантів на площі Республіки 23 листопада. Не менше обурення викликало побиття музичного продюсера Мішеля Зеклера у його студії в Парижі.

Статтю 24 схвалили профспілки співробітників поліції, але її різко розкритикували журналістами, які вважають «невідповідним» тиск на свободу слова та інформації.

За дозвіл публічної демонстрації фото- і відеозйомки фактів поліцейського насильства також виступають жителі паризьких передмість. Як наголошується в публікації RFI, вони активно підтримують громадську дискусію про расизм в поліції.

Тихановська сумнівається, що Росія рятуватиме Лукашенка військовим вторгненням у Білорусь

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська сумнівається, що Росія вдаватиметься до військового вторгнення в охоплену протестами Білорусь. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

Опозиціонерка оцінила імовірність сценарію, за яким Москва військовим шляхом допоможе втриматися Лукашенку, який вважає себе президентом Білорусі.

«Я дуже сумніваюсь в якомусь вторгненні. Тому що немає необхідності. У нас жодним чином не йдеться про геополітику. Наша боротьба скерована проти однієї людини – проти режиму і диктатури. Тому жодної необхідності в цьому немає. У нас – абсолютно мирна революція, проти кого які війська вводити?» – запитала Тихановська.

Лідерка білоруської опозиції не вбачає зараз активної підтримки з боку Кремля режиму Лукашенка. Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами Тихановської, опоненти Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

25 серпня цього року речник Путіна Дмитро Пєсков привітав заяву представників Координаційної ради білоруської опозиції про те, що вони не розглядають питання відмови від взаємодії з Росією. Водночас Лукашенко підтримує активний контакт із Путіним і в розпал протестів – 14 вересня – зустрівся з російським президентом у Сочі. Під час цієї зустрічі Путін пообіцяв надати Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. А як повідомив 12 жовтня сайт Мінфіну РФ, Росія надала Білорусі перші 500 мільйонів доларів кредиту. Це здійснено через підконтрольну РФ Раду Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР). Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Світлана Тихановська зверталася до Володимира Путіна в день його зустрічі з Олександром Лукашенком. «Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – стверджувала Тихановська. За її словами, всі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.

Посла Сербії у Чорногорії проголосили персоною нон ґрата

Міністерство закордонних справ Чорногорії оголосило персоною нон ґрата сербського посла Владіміра Божовича. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Зовнішньополітичне відомство у Подґориці стверджує, що посол протягом тривалого часу «втручався у внутрішні справи Чорногорії» та що подавав «заяви, несумісні з узвичаєними прийнятними стандартами виконання дипломатичної функції». Божовича раніше вже офіційно попереджали, щоб він не зневажав певні події з чорногорської історії.

Приводом для видворення стала промова посла на виставці історичних документів, в котрій він «нелегітимну Подґорицьку скупщину назвав звільненням й вільним волевиявленням чорногорського народу». Подґорицькою скупщиною називають зібрання просербських «народних вождів» 1918 року під захистом сербського окупаційного війська на котрому проголосили приєднання Чорногорії до Сербії й позбавлення трону короля Ніколи Петровича. Після відновлення незалежності 2006 року чорногорський парламент скасував всі постанови Подґорицької скупщини.

Божович не має дипломатичного досвіду. В Сербії він був працівником Міністерства внутрішніх справ. В Подґориці часто подавав заяви на підтримку просербської опозиції, котра здобула перемогу на виборах у серпні.

У відповідь на захід Подґориці, Сербія оголосила персоною нон ґрата Тарзана Мілошевича, чорногорського посла в Белграді. На думку оглядачів, видворення послів погіршить відносини між двома колишніми югославськими республіками, котрі після розвалу Югославії ще 15 років перебували в конфедерації.

Папа Римський призначив 13 нових кардиналів

Папа Римський Франциск на церемонії у Ватикані 28 листопада призначив 13 нових кардиналів.

Через пандемію церемонія була скромна. На кожного кардинала було допущено лише 10 гостей, які могли побачити, як Папа вручає їм перстень та «біретту» – традиційну червону шапочку, яку носять римо-католицькі кардинали.

Всі учасники церемонії, окрім Папи, були в масках, та сиділи окремо. Новим кардиналам дозволялося знімати маски, коли вони ставали на коліна перед Франциском. Захід також не супроводжували звичні прийоми.

Дев’ять з 13 нових кардиналів, молодші 80 років, що дає їм можливість увійти до секретного конклаву, який обиратиме зі свого складу наступного Папу.

Це вже третя така церемонія, яку проводить Франциск з моменту обрання у 2013 році. Нині він призначив вже 57 відсотків з 128 кардиналів, які є членами конклаву.

Вплив нинішнього Папи на конклав, який обиратиме його наступника, розглядається як крок, спрямований на те, щоб залучити якомога більше кардиналів, які поділяють його бачення більш відкритої та перспективної Римо-Католицької церкви.

Франциск вже призначив 18 кардиналів з країн, що розвиваються, священнослужителі яких раніше такого високого звання не отримували, наприклад, перші кардинали з Брунею та Руанди.

72-річний архієпископ Вашингтону Вілтон Грегорі став першим афро-американським кардиналом. Раніше в інтерв’ю Washington Post він заявляв, що хоче стати «голосом афро-американського співтовариства у вусі Папи». В окремому інтерв’ю Reuters він сказав, що хоче знайти спільну мову з обраним президентом США Джо Байденом, незважаючи на розбіжності з таких питань, як аборти. Його підвищення до кардинала відбувається в той час, коли Сполучені Штати переглядають расові відносини на тлі низки вбивств поліцією беззбройних чорношкірих.

Кардинали з Брунею та Філіппін не можуть подорожувати і отримають своє кільце і «біретту» від папського делегата.

У своїй проповіді Франциск сказав чоловікам «не зводити очей з бога», уникати всіх форм корупції і не піддаватися «мирському духу», який може супроводжувати престиж і влада їх нового рангу.

Тихановська хоче зустрітися з Путіним

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. Про це Тихановська заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

За словами Тихановської, опоненти Олександра Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

«Ми хотіли би викласти свою точку зору, хотіли би почути позицію Росії з білоруського питання. Ми – сусіди. І ми будемо продовжувати наші взаємовідносини в майбутньому. Хотілося б поспілкуватися. І білоруси на це дуже чекають. Не підтримки режиму (Лукашенка), а висловлювання про білорусів, про наше бажання розбудовувати наше майбутнє усім разом, а не зусиллями однієї людини», – зазначила Тихановська.

Президент Росії Володимир Путін раніше привітав Олександра Лукашенка з його оголошеною перемогою на виборах президента Білорусі, які відбулися 9 серпня цього року. Путін зробив це наступного дня після голосування.

«Привітати, то привітав. Але ви знаєте, мені так здається, в Росії теж не очікували, що протестний рух (Білорусі) цього разу сильний, і ми йтимемо до перемоги, тому що в очах білорусів Лукашенко не є легітимним. І ця боротьба, цей протестний рух проти хамства, проти неповаги, проти нелюдяності вже зараз. Розумієте? Тоді ніхто ж не очікував, що так буде. Це тільки білоруси самі знали, що цього разу все буде інакше. І, як ми бачимо, тоді надала підтримку Росія режиму (Лукашенка). Але зараз якийсь процес вичікування, очікування. Активної підтримки (з боку Росії) немає», – зауважила Тихановська.

Наразі, повідомила лідерка білоруської опозиції, жодних сигналів із боку Кремля стосовно можливої зустрічі з Путіним не надходило.

Водночас Тихановська розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода, що планує відвідати Україну «найближчим часом». Дата такого візиту узгоджується з Києвом, опозиціонерка поінформувала, що спілкується з цього приводу з міністром закордонним справ Дмитром Кулебою.

Повністю Суботнє інтерв’ю з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода 28 листопада.

У Туркменистані поліції доручили штрафувати за відсутність маски по 30 осіб на день

У Лебапській області Туркменистану співробітникам поліції збільшили щоденний план із виявлення й затримання порушників маскового режиму – по 30 осіб на день, пише туркменська служба Радіо Свобода з посиланням на співробітників правоохоронних органів.

За словами кореспондента Радіо Свобода, на даний час активно штрафують у Башсаці, в Фарапському і Дарганатському районах. Місцеві чиновники проводять перевірки у школах: в разі виявлення учнів без масок штрафують керівництво навчальних закладів.

Житель Дарганатського району розповів, що його затримали під час роботи на земельній ділянці, після чого доставили в поліцію. Йому виписали штраф у розмірі 100 манатів (28,5 доларів) і попередили, що в разі повторного порушення сума штрафу буде збільшена.

Журналістам не вдалося з’ясувати, коли надійшло розпорядження про збільшення плану по штрафах. Представники правоохоронних органів і регіональної адміністрації офіційних коментарів не надали.

Поліція попереджає, що в разі відсутності коштів на оплату штрафу затримані будуть притягнуті до виправних робіт, наприклад, ремонту або фарбування установ. Місцеві жителі стверджують, що за порушення маскового режиму людей притягують також до робіт у приватних господарствах співробітників поліції.

Щодня виписувати щонайменше один штраф за порушення маскового режиму поліції доручили в кінці жовтня цього року. Таке розпорядження озвучили під час наради в МВС. Високопоставлений чиновник відомства розповідав, що співробітники поліції, які не виконають доручення, повинні самі оплатити один штраф й оформити акт на друзів або родичів.

Влада Туркменистану продовжує стверджувати, що в країні немає жодного випадку коронавірусного захворювання COVID-19. Проте в багатьох містах запровадили деякі карантинні обмеження – для «профілактики інфекційних захворювань». Міністерство охорони здоров’я і медичної промисловості країни регулярно рекомендує громадянам користуватися масками і дотримуватися соціальної дистанції. При цьому масові заходи, які відвідує президент Гурбангули Бердимухамедов, проводяться за участю великої кількості людей без масок.

У вересні влада країни ухвалила поправки до Кримінального кодексу, згідно з якими особам, які втекли з лікарень або ухиляються від лікування «небезпечних інфекційних захворювань», загрожує позбавлення волі до двох років, а в разі повторного порушення – до п’яти років.

Мер Варшави обіцяє зупинити фінансування поліції, якщо вона не припинить застосовувати силу проти демонстрантів

Мер Варшави Рафал Тшасковський пообіцяв зупинити співфінансування поліції, якщо вона не припинить застосовувати насильство до учасників акцій проти заборони на аборти, йдеться в повідомленні на сайті мерії.

Тшасковський зазначив, що поліція за останні декілька днів змінила своє ставлення до демонстрантів – проти людей застосували кийки і газ. «Ще кілька тижнів тому поліція займалася захистом демонстрантів. Тепер, як ви бачите, поліція за політичним наказом змушена порушувати основні принципи, яким вона повинна слідувати», – сказав він.

За словами мера Варшави, основний принцип дій поліції – незастосування сили проти мирних демонстрантів. Він додав, що кожен поліцейський повинен мати маркування, а після кожного застосування сили, включаючи прямий примус, поліція повинна надати звіт у парламентський комітет.

Рафал Тшасковський пообіцяв, що влада столиці Польщі уважно стежитиме за діями поліції в ці вихідні. Якщо знову будуть порушені стандарти роботи, то він разом з іншими мерами міст буде розглядати питання про зупинку співфінансування правоохоронців.

Мерія відзначила, що багато років співфінансує діяльність поліції. У 2020 році було виділено понад шість мільйонів злотих (1,6 млн доларів).

Закони про переривання вагітності в Польщі – найсуворіші в Європі і одні з найсуворіших у світі. Досі аборт можна було зробити законно тільки в разі зґвалтування, інцесту, серйозної загрози життю матері і патології плода. На останню причину доводилося 98% всіх зроблених у Польщі легальних абортів. І саме її в кінці жовтня Конституційний суд Польщі визнав «неконституційною».

Це рішення спровокувало масові протести по всій країні. Лише у Варшаві на вулиці 30 жовтня вишли близько 150 тисяч людей. Активісти по всій країні перекривали дороги, зривали церковні служби. У Катовіце поліція застосувала сльозогінний газ для розгону багатотисячної акції. У Кракові люди зібралися у єпархіальній курії з плакатами «Ті, хто живе в Польщі, в цирку не сміються».

Уряд Польщі на тлі масових протестів заявив, що відкладає виконання рішення Конституційного суду.

Щорічно в Польщі проводять близько тисячі легальних операцій по перериванню вагітності, 98 відсотків з яких – через внутрішньоутробні патології плоду.

Групи із захисту прав жінок вказують, що справжнє число абортів серед польських жінок, які проводять або підпільно, або в інших країнах, досягає 80-120 тисяч.

Північна Корея закрила Пхеньян та заборонила риболовлю через COVID-19 – розвідка

Розвідка Південної Корея повідомила, що Північна Корея закрила Пхеньян та заборонила риболовлю на морі через COVID-19.

Північна Корея стверджує, що не виявила випадків зараження коронавірусом на своїй території, проте експерти ставлять під сумнів заяви КНДР.

За словами південнокорейського депутата Ха Те-кена, який отримав доступ до закритого брифінгу розвідки,  Кім Чен Ин вдається до «ірраціональних заходів» через «параною» щодо COVID-19.

Розвідники заявляють, що Північна Корея стратила чільного посадовця в серпні через порушення обмежень на закупівлю товарів з-за кордону. У жовтні стратили міняльника грошей.

Північна Корея також зупинила риболовлю та виробництво солі, щоб запобігти зараженню морської води вірусом. У межах іншого профілактичного заходу країна залишила близько 110 000 тонн рису з Китаю в північно-східному китайському порту Далянь.

За словами законодавця, розвідка переконана, що Північна Корея закрила Пхеньян та північну провінцію Джангганг. Перед цим локдаун був запроваджений в інших районах, куди нібито завозили несанкціоновані товари.

За даними Сеула, Північна Корея також безуспішно намагалася викрасти дані південнокорейських компаній, що розробляють вакцину проти коронавірусу.

 

Іран звинувачує Ізраїль у «терористичному» нападі, що призвів до смерті науковця-ядерника

Іран звинувачує Ізраїль у «терористичному» нападі, що призвів до смерті науковця-ядерника.

Мохсен Фахрізадех помер у лікарні 27 листопада від поранень, завданих йому під час нападу «озброєних терористів», заявило Міністерство оборони Ірану.

У відомстві додали, що медики не змогли допомогти Фахрізадеху, який очолював науково-дослідний та інноваційний підрозділ Міністерства оборони.

«На жаль, медичній команді не вдалося його врятувати, і кілька хвилин тому менеджер та науковець досяг високого статусу мучеництва після багаторічних зусиль і боротьби», – йдеться у заяві міністерства, переданій державними ЗМІ.

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф заявив, що є «серйозні ознаки ролі Ізраїлю» в нападі на Фахрізадеха.

«Терористи вбили видатного іранського науковця сьогодні. Це боягузтво – із серйозними ознаками ролі Ізраїлю – свідчить про відчайдушне підбурювання до війни з боку винуватців», – написав Заріф у твітері.

Він закликав міжнародну спільноту «покінчити з їхніми ганебними подвійними стандартами й засудити цей акт державного терору».

Ізраїль та Пентагон наразі не коментували вбивство Фахрізадеха.

Напівофіційне іранське інформаційне агентство «Фарс» заявило, що напад стався в Абсарді, невеликому місті на схід від Тегерана. Журналісти пишуть, що свідки почули звук вибуху, а потім кулеметного вогню. Напад був націлений на машину, в якій перебував Фахрізадех.

Науковець очолював іранську програму «Амад» («Надія»). Ізраїль та Захід заявляють, що програма була військовою операцією для оцінки можливості розробки ядерної зброї в Ірані.

Міжнародне агентство з атомної енергії заявляє, що програма «Амад» закінчилася на початку 2000-х.

Курс євро оновив цьогорічний максимум – НБУ

Курс євро оновив цьогорічний максимум, свідчать дані на сайті Національного банку України.

На 30 листопада офіційна вартість євро встановлена на рівні 33 гривень 96 копійок. Востаннє європейська валюта стільки коштувала на початку лютого 2018 року.

На початку тижня, 23 листопада, євро коштував 33 гривень 63 копійки.

Долар продовжив стабільне зростання й досяг позначки у 28 гривень 47 копійок, подорожчавши на три копійки.

 

Україна приєдналася до санкцій ЄС проти «Ісламської держави» та «Аль-Каїди»

Україна стала однією з країн, яка приєдналася до санкцій Європейського союзу проти екстремістських угруповань «Ісламська держава» та «Аль-Каїда». Про це 26 листопада повідомила пресслужба Європейської ради.

Зазначається, що рішення щодо санкційних заходів було ухвалено 19 жовтня. Ним вже існуючі обмеження продовжено до 31 жовтня 2021.

До санкцій приєдналися країни-кандидати на вступ до ЄС: Північна Македонія, Чорногорія, Сербія та Албанія, а також потенційний кандидат Боснія і Герцеговина. Рішення ЄС підтримали Ісландія та Ліхтенштей, що входять до Європейського економічного простору, а також Україна, Молдова, Вірменія та Грузія.

«Вони будуть забезпечувати відповідність своєї національної політики цим рішенням Ради»,  мовиться у повідомленні.

У ЄС взяли до відома та привітали таке рішення країн.

Reuters: хакери з КНДР атакували розробника вакцин від COVID-19

Імовірні хакери з Північної Кореї спробували зламати системи британського виробника ліків та розробника вакцини від COVID-19 AstraZeneca. Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела.

Співрозмовники агентства розповіли, що зловмисники видавали себе за рекрутерів і зверталися через сайт LinkedIn і месенджер WhatsApp до співробітників AstraZeneca з неіснуючими пропозиціями про роботу. Потім хакери відправляли документи, які нібито описують посадові обов’язки. Ці файли містили шкідливий код для отримання доступу до комп’ютера жертви.

За словами одного з джерел, зловмисники намагалися атакувати зокрема й комп’ютери розробників вакцини. Спроба була невдалою, стверджують співрозмовники Reuters. Деякі з облікових записів, використаних в атаках на AstraZeneca, були зареєстровані на російські електронні адреси, що, можливо, було спробою ввести слідчих в оману, кажуть співрозмовники агентства.

 

Місія КНДР при ООН в Женеві не відповіла на прохання агентства про коментар. Раніше Пхеньян всі звинувачення в кібератаках відкидав. AstraZeneca від коментарів відмовилася.

Кількість кібератак на органи охорони здоров’я, виробників ліків збільшилася з початком пандемії. У листопаді компанія Microsoft заявила, що виявила дві хакерські групи, націлені на розробників вакцин. Корпорація не розкрила назв угруповань.

Агентство Reuters раніше повідомляло про спроби хакерів із Росії, Ірану і Китаю атакувати системи провідних світових виробників ліків і сервери Всесвітньої організації охорони здоров’я. Москва, Тегеран та Пекін звинувачення відкинули.

В уряді Франції заявили, що не визнають Нагірний Карабах, попри резолюцію Сенату

Уряд Франції не збирається визнавати самопроголошений Нагірний Карабах, незважаючи на ухвалену Сенатом 25 листопада резолюцію. Про це йдеться в повідомленні уряду, оприлюдненому 26 листопада.

В уряді нагадали, що під час дебатів у Сенаті державний секретар Жан-Батист Лемуан заявляв про це.

«Наша відповідальність як співголови Мінської групи ОБСЄ полягає у роботі над вирішенням нагорно-карабахського конфлікту шляхом переговорів, зокрема й щодо питання майбутнього статусу Нагірного Карабаху, і результат цих переговорів не може бути визначений заздалегідь і в односторонньому порядку. Наш сьогоднішній пріоритет повинен бути забезпечений безпечним поверненням людей, переміщених внаслідок конфлікту, що виник в останні тижні.  Під час свого звернення до Сенату державний секретар також зазначив, що досі жодна держава не визнала Нагірний Карабах», – мовиться у повідомленні уряду.

Зазначається, що Франція і надалі робитиме все від неї залежне для стабілізації ситуації у Нагірному Карабасі, перш за все, шляхом спільних дій та переговорів з партнерами.

Верхня палата парламенту Франції 25 листопада ухвалила документ, в якому закликає визнати сепаратистський регіон Азербайджану як незалежну державу. Резолюція є декларацією, яка не зобов’язує офіційний Париж до жодних дій.

Азербайджанські законодавці 26 листопада закликали виключити Францію із складу Мінської групи, яка здійснює посередницькі зусилля в конфлікті навколо Нагірного Карабаху. 

Франція разом із Росією та США є співголовою Мінської групи, яка десятиліттями вела переговори з метою вирішення конфлікту, але не змогла досягти відчутних результатів.

Суд у Москві оштрафував «Меморіал» через відсутність маркування «іноземний агент» на книгах про ГУЛАГ

Тверський суд Москви оштрафував на 500 тисяч рублів російське правозахисне товариство «Меморіал» через відсутність маркування «іноземний агент» на книжках, представлених у вересні на Московському міжнародному книжковому ярмарку, повідомила організація в твіттері.

Виставка проходила з 2 по 6 вересня в Манежі, туди з перевіркою прийшли співробітники прокуратури. За даними «МБХ медіа», адміністративну справу відкрили за статтею про порушення закону про «іноземних агентів».

Йдеться, зокрема, про книжки «Татові листи. Листи батьків із ГУЛАГу дітям», «Творчість і побут ГУЛАГу», «Шлях в один кінець. Щоденник Д. Бергмана», «Місце пам’яті Сандармох», кілька брошур, а також настільну гру по радянській історії.

Юрист «Меморіалу» Арсеній Левінсон розповів, що фактів поширення матеріалів без маркування не встановлено. За його словами, книжки були видані до 2016 року і на них дійсно немає маркування.

«На стенді були присутні два штампи, а співробітники «Меморіалу» ставили штамп на кожне видання про те, що «Меморіал» внесений Мін’юстом до відповідного реєстру. Вони перед тим, як поширити – передати відвідувачу ярмарки – відповідний штамп ставили», – сказав він.

Закон про «іноземних агентів» ухвалений у Росії в 2012 році. Згідно з документом, будь-яка некомерційна організація або громадський рух можуть бути внесені в список агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. Критерії, за якими визначається така діяльність, в законі чітко не визначені.

«Меморіал» внесли в список «іноземних агентів» у жовтні 2016 року. Ще в грудні 2019 року повідомляли, що сума штрафів для правозахисного товариства досягла трьох мільйонів рублів.

НБУ послабив гривню на 6 копійок щодо долара

Національний банк України встановив на 27 листопада курс 28 гривень 44 копійки за долар, це на 6 копійок більше за офіційний курс на сьогодні.

За даними Finance.ua, торги на міжбанківському валютному ринку завершилися послабленням національної валюти до 28 гривень 45–46,5 копійки за долар, це максимальні котирування за всю сесію.

«Четвер пройшов досить спокійно на валютному ринку. Очікувано спрацював фактор вихідного дня в США, і український міжбанк через це працював сьогодні по долару на умовах поставки валюти ТОМ (тобто завтра – ред.). Це було нецікаво більшості клієнтів, і переважно вони сьогодні проводили операції тільки по євро і рублю», – відзначають експерти сайту «Мінфін».

Українська валюта раніше в листопаді відіграла проти долара близько 50 копійок (перед тим, 2 листопада, долар зріс проти гривні до рекордного за 33 місяці рівня – 28,6 гривні за одиницю американської валюти). Фахівці це пояснювали настанням в Україні квартального податкового періоду, коли частина експортерів змушена продавати валюту для сплати до бюджету. Цей податковий період завершився 19 листопада.

 

Росія звинувачує Захід у «втручанні» в справи Білорусі

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив США та кілька європейських країн у втручанні в справи Білорусі. Це сталося 26 листопада під час зустрічі з Олександром Лукашенком.

Москва продовжує підтримувати Лукашенка упродовж усього часу , який минув після суперечливих президентських виборів 9 серпня.

На пресконференції зі своїм білоруським колегою Володимиром Макеєм Лавров заявив, що Захід «використовує брудні методи так званих кольорових революцій, включно з маніпулюванням громадською думкою, підтримкою сил, які є відверто антиурядовими, а також сприянням їхній радикалізації».

Західні лідери відмовилися визнати результати виборів і підтримали опозиційну лідерку Світлану Тихановську, яка виїхала з Білорусі до сусідньої Литви через погрози щодо неї та її родини.

Тисячі демонстрантів, які вимагають відставки Лукашенка, виходять на вулиці Мінська кожні вихідні після виборів. Протестувальники вважають, що 38-річна Тихановська є справжньою переможницею серпневих виборів.

 

dmnsa • правдаua • купуй! • sellines • meneedit